В історію людства Чорнобиль ввійшов як найбільша катастрофа. Для України,
для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків,
час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього.
Ту мирну весняну ніч на берегах Притяті люди ніколи не забудуть. Вона була
такою тихою, такою теплою і такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня
1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним...
26 квітня о 1 годині ночі 23 хвилин 40 секунд, коли всі спали безтурботним
сном, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС несподівано розірвало нічну
темряву велетенське полум'я. Наша країна вперше зустрілась з такою грізною
силою, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.
Аварія на Чорнобильській станції, смертоносне полум'я зловісної пожежі
висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони,
ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути
трагедію.
Минуло 30 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія - катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров'ю людей. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров'ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.
Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. Священна пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.